22 жовтня, 2019
забули пароль? реєстрація

Купуй українське…Ніхто ж не проти. Але як?

10 серпня 2018

7 грудня 2017 року Верховною Радою України у першому читанні був прийнятий законопроект 7206 «Купуй українське, плати українцям» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва).

Ініціатором цього законопроекту виступив 31 народний депутат України, в тому числі, 12 народних депутатів – члени депутатської фракції БПП, а також народний депутат А.М. Гіршфельд, виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку. Фактична сутність законопроекту полягає в тому, що він надає преференції національним виробникам при здійсненні публічних закупівель шляхом обов’язкового застосування замовником додаткового критерію «місцева складова» ( питома вага не менше 20%) і законодавчо запроваджує застосування математичної формули, яка враховує певну множину компонентів, які характеризують фактор «місцевої складової». Кабінет Міністрів України листом 10641/0/2-47 від 5 грудня 2017 року надіслав ВРУ свій висновок до законопроекту 7206, у якому повідомив, що « законопроект не підтримується», і навів перелік аргументів, сформованих на підставі листа МЕРТ, ключовим з яких є те, що законопроект надає безпідставні преференції українським виробникам, і це буде спотворювати доброчесну конкуренцію у сфері публічних закупівель і ,відповідно, такі дії суперечать міжнародним зобов’язанням України і в рамках СОТ, і положенням Угоди про Асоціацію Україна - ЄС.

Однак, незважаючи на негативний висновок КМУ, законопроект був підтриманий профільним Комітетом з питань економічної політики, голова якого А.Іванчук, представляючи законопроект Верховній Раді, разом з тим, заявив , що «…ми повинні його доопрацювати для того, щоб механізми, які пропонуються і та мета, яку ми хочемо досягнути даним законопроектом, були правильно виписані, і щоб це не тягнуло за собою викривлення конкуренції і викривлення можливостей. І саме основне, щоб цей законопроект давав переваги вітчизняним виробникам, але не призводив до підняття цін в тендерах і в публічних закупівлях, в публічних фінансах».

Результати голосування за прийняття законопроекту: 241 голос - «за», в тому числі, фракція БПП - 58, фракція «Народний фронт» - 65 голосів.

Після прийняття законопроекту у першому читанні своє ставлення до нього неодноразово публічно висловлювали віце-прем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе і перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, які заявили, що ухвалений законопроект порушує Угоду про асоціацію Україна-ЄС, зобов’язання країни в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) і тому його прийняття є неможливим. Однак Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман 21 грудня 2017 року, відповідаючи на запитання журналістів під час підсумкової прес-конференції в Києві, сказав: "…що стосується законопроекту №7206 , то там є багато дискусійних норм. Він вимагає багато осмисленої експертної роботи над тим, щоб, по-перше, не порушувати жодних наших міжнародних зобов’язань, що неприпустимо, не створювати жодних корупційних ризиків». В.Гройсман також зазначив, що має намір узяти участь у дискусії з представниками експертних кіл і авторами законопроекту, адже: "… у повній відповідності до наших міжнародних зобов’язань ми маємо лобіювати нашу продукцію, забезпечувати її присутність на міжнародних ринках».

Загалом, враховуючи викладене вище, можна зробити висновок, що виходячи із цілого ряду політичних міркувань та економічної доцільності раціональної підтримки національного виробництва, варто не відкидати категорично ідею законопроекту, а у співпраці із Комітетом з економічної політики та народними депутатами-членами коаліції доопрацювати текст законопроекту, звільнивши його від ряду декларативних, потенційно корупційних норм, дотримуючись норм доброчесної конкуренції при здійсненні публічних закупівель та узгодивши при цьому текст законопроекту із нашими міжнародними зобов’язаннями. Для цього ,зокрема, слід зробити:

-  Із тексту законопроекту варто видалити зміни, які авторами пропонується внести до статей 3 і 4 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» , оскільки вони є декларативними і ніякого змістового навантаження не несуть. Те саме стосується і статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Загалом, запропоновані зміни вже повністю враховані у статтях 3 і 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Виходячи із пропозиції, що зміни до двох зазначених вище законів вносити недоцільно, потрібно буде змінити назву законопроекту, визначивши її як проект Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі ( щодо сприяння розвитку національного промислового виробництва)
-  Варто змінити ідеологію терміну «предмет неспеціалізованої закупівлі», який запроваджують автори законопроекту і через введення якого вони опосередковано визначають, які товари, роботи чи послуги повинні закуповуватися за преференційною схемою, використовуючи критерій «місцева складова». Доцільніше використовувати термін «предмет спеціалізованої закупівлі», преференції надавати тільки певній групі товарів, перелік яких визначати на підставі пропозицій національних галузевих виробничих асоціацій, вартість предмета спеціалізованої закупівлі доцільно встановити не нижче рівня допорогових закупівель.
-  Для розрахунку приведеної ціни автори пропонують законодавчо затвердити математичну формулу, яка передбачає використання більше десяти показників, які характеризують такий параметр як «місцева складова». Кожен показник, у свою чергу, потребує детального розрахунку і документального підтвердження, що робить цей процес дуже трудозатратним, непрозорим, складно контрольованим і ,відповідно, потенційно корупцієнебезпечним. Виходячи з цього, варто спростити математичну формулу і скоротити перелік показників, заодно зменшивши вдвоє питому вагу параметру «місцева складова» ( 10%) ( детальніше у Додатку 1 «Порівняльна таблиця»).
-  Варто відмовитись від запропонованої авторами законопроекту дискваліфікації учасника тендеру на 90 днів за подання недостовірної інформації. Оскільки це технічно неможливо сьогодні реалізувати, по-друге, термін «недостовірність» є дуже невизначеним і може використовуватися як елемент недобросовісної конкуренції в процесі проведення публічних закупівель. Разом з тим, варто підтримати законодавче закріплення права переможців торгів-суб’єктів спеціалізованої закупівлі отримати попередню оплату від замовника, загальні умови надання якої визначаються Кабінетом Міністрів України.

Загалом , оцінюючи ідеологію законопроекту, варто зазначити, що, виходячи із сьогоднішньої екстремальної економічної та політичної ситуації в Україні, розуміючи історичну парадигму вітчизняного економічного розвитку, застосування елементів економного протекціонізму є повністю виправданим і цілком може бути узгоджене із нашими міжнародними зобов’язаннями. Зокрема, у статті 36 «Загальні винятки» Угоди Україна - ЄС сказано, що «ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі статтею XXI ГАТТ « Винятки з міркувань безпеки», де, в свою чергу, говориться, що «ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися (b) як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, (iii) що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах;

Однак цей виняток із загальних правил повинен носити тимчасовий,точковий, мінімізований, прозорий і чітко визначений антикорупційний характер. Разом з тим, варто зазначити, що сучасні економічні реалії є набагато складніші, ніж певні політико-економічні лібертаріанські ідеологеми. Треба вміти обстоювати свої політичні та економічні інтереси і шукати компроміс між нашими формалістичними міжнародними зобов’язаннями і нашими сьогоднішніми потребами.

Олександр Олійник

Коментарі

Для зареєстрованих користувачів

Вхід [ | Реєстрація] [ | Забули пароль]

ІНШІ новини

ЧАСОПИС: для чого це нам потрібно ?
17 серпня 2018
Турецькі уроки для НБУ. Як бути з незалежністю центральних банків?
15 серпня 2018
Купуй українське…Ніхто ж не проти. Але як?
10 серпня 2018